суботу, 14 жовтня 2017 р.

Інтегрований урок з історії України в 7 класі. Передумови політичного дроблення Київської держави. Любецький з’їзд князів.




Мета уроку:
- ознайомити учнів з періодом між князівських усобиць по смерті Ярослава, розкрити причини занепаду Київської держави за Ярославичів, визначати передумови та наслідки з’їзду князів у Любечі; познайомити з найдавнішою пам’яткою української історії та літератури «Слово о полку Ігоревім», з’ясувати, чому літопис є не тільки історичним, а й літературним джерелом; використати факти з літопису, які пояснюють наслідки ворогування між собою князів, що призведуть до  послаблення держави;
-  розвивати ключові предметні компетентності, критичне, логічне мислення, вміння та навички працювати з історичними джерелами (письмовими, візуальними),  аналізувати інформацію, отриману з цих джерел, вчити сприймати літературу в історичному контексті, висловлювати власну думку та давати оцінку діяльності історичних діячів;
- сприяти формуванню в учнів патріотичних почуттів шляхом прищеплення любові до Батьківщини, формування позитивного ставлення до героїв історії України.
Обладнання: підручник,  уривки з літопису «Слово о полку Ігоревім», атлас, ілюстрації,  картки, електрона презентація, відео «З’їзду князів у Любечі»;
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення уроку: інтегрований урок з історії України та української літератури.
Перебіг уроку:
І. Перевірка готовності класу до уроку.
ІІ. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
Пропонується пригадати матеріал попередньої теми:
Учні грають в гру «Історик – архівіст»: об’єднуються в пари і уявляють що їм трапилися пошкоджені давні рукописи, де вціліли тільки окремі слова. Потрібно висловити припущення про що йшлося в тексті та підібрати відповідну ілюстрацію. Учні наводять історичні асоціації:
1.     Володимир Великий, Херсонес, візантійська принцеса Анна;
2.     Янка Всеволодівна, жінки, Андріївський монастир;
3.     Антоній, монастир, Ярослав Мудрий;
4.     Абетка, Софійський собор;
5.     Ярослав, печеніги, покровителька мудрості,  собор.
-         Перевірка роботи.
-          Узагальнене питання: якого періоду історії України стосуються події, які ми щойно розглянули? Які були його хронологічні межі?
Отож, цей славетній період добігає кінця, попереду дуже складні випробування чекають українські землі і чому ми дізнаємося при вивченні наступної теми.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, визначення очікуваних результатів.
-         Протягом 5 уроків будемо вивчати новий період в історії Київської Русі. Хронологічні межі періоду визначаються ІІ пол. ХІ – І пол. ХІІІ ст.
Письменники давньої літератури були активними діячами своєї епохи. Їхні твори донесли до нас подих століть, глибокі патріотичні почуття, героїчну боротьбу за «вольність» і правду, живий інтерес до повсякденного життя, до найпекучіших його проблем.
-         Прочитайте, будь ласка, уривок з поеми  ХІІ ст. «Слово о полку Ігоревім»
1.     Дайте визначення літопису як літературному жанру. В чому було призначення літописців?
2.     З якою промовою звертається автор до читача?
3.     Чому «Слово о полку Ігоревім» є історичним та літературним твором?
4.     Поміркуйте, за що автор твору міг дорікати руським князям?
5.     Дослідіть, в чому, на думку автора «Слова...», полягала причина того, що «горе розлилось по Руській землі». Наведіть переконливі приклади з твору.
-         Сьогодні ми розглянемо події, про які йдеться в літописі і тема нашого уроку «Київська Русь за наступників Ярослава». У вивченні  нам допоможе план уроку:
1.    Новий принцип престолонаслідування, запроваджений Ярославом Мудрим.
2.     Правління Ярославичів.
3.     Любецький з’їзд князів.
Давайте з’ясуємо, над чим будемо працювати протягом уроку: (Знати…Вміти …Цінувати …)
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1.     Новий принцип престолонаслідування, запроваджений Ярославом Мудрим.
-   Виступ учня з випереджальним домашнім завданням. При презентації своєї роботи дитина використовує наочний матеріал і завдання для закріплення (схема).
Завдання для закріплення для учнів:
1. На основі отриманої інформації заповнити схему «Новий принцип престолонаслідування, запроваджений Ярославом Мудрим».
2. Здійснити прогноз майбутніх подій в Київській Державі, використовуючи знання, які отримали при вивченні «Слова...»  .
 








-         Заслухати результати роботи учнів.
2.      Правління Ярославичів.
На дошці складено ланцюжок подій, який характеризує правління Ярославичів. Вивчення цього питання відбудеться в парах.
Завдання учням: зробити історичне занурення в зазначені події та охарактеризувати їх. Звернути увагу на таке поняття, як міжусобиці. Прямо про них ще не йдеться, але зароджувались вони саме в цей період. 
(Ланцюжок на дошці: Боротьба проти кочовиків - Повстання киян 1068р. - Повернення Ізяслава до Києва - Відновлення влади трьох)
1 пара. Боротьба проти кочовиків.
А) Які племена загрожували цілісності держави?
Б) Яка подія сталася 1068р.?
В) Якими були наслідки битви з половцями? Як сприйняли кияни безпорадність князів?
Г) Визначте історичну основу «Слова…», тему, ідею, головну думку.
2 пара. Повстання киян 1068р.
А) Що спричинило повстання  1068р.?
Б) З’ясуйте хід цього повстання та наслідки.
В) Хто є автором «Слова…», як він ставиться до вчинків князів?
3 пара. Повернення Ізяслава до Києва.
А) Яким чином Ізяслав намагався повернутися  до Києва?
Б) Як князь вчинив зі зрадниками?
В) Перші кроки Ізяслава після повернення до Києва.
Г) Чому на вашу думку, поет в поемі наділяє природу людськими якостями?
4 пара. Відновлення влади трьох.
А) Яка подія сталася в 1072р.?
Б) Чому вона була присвячена?
В) Що було ухвалено за результатами з’їзду князів?
Г) Що автор «Слова о полку Ігоревім» говорить про початок міжусобної боротьби, яка приведе до феодальної роздробленості держави?
Коли пари виконали завдання, пропонується обмінятися знаннями.
 Учням під кожним ланцюжком записати ключові слова для опори. Запропонувати учням підвести підсумок.
-  Тим часом половці не розгубилися, посилили тиск на південні кордони Київської Держави.
- Використовуючи літописне свідчення, поясніть, якими були наслідки половецьких набігів на Русь (підручник, стор. 91)
-     Для того щоб припинити жах на кордонах, князі здійснили спробу домовитися. Яким чином це відбувалося розповість  учень, який самостійно готував  завдання.
3.     З’їзд князів в Любечі 1097р.
Випереджальне домашнє завдання. Учень при викладенні матеріалу використовує відео, під час перегляду якого, потрібно заповнити узагальнюючу таблицю:
Любецький з’їзд князів 1097р.
Дата

Місце проведен.

Причини

Учасники

Рішення

Наслідки

-      Чи справді важливими були питання, що розглядалися на Любецькому з’їзді князів? Чому так вважаєте?
-         Як образи  князів у «Слові о полку Ігоревім» пов’язані з основним замислом автора – закликом до єднання?
V. Систематизація, узагальнення вивченого матеріалу.
Клас ділиться на  чотири групи, кожна  з яких має виконати певне  завдання.
1.                Гра «Портретна галерея» (1-а група)
Учні називають всі історичні  персоналії з вивченої теми та з якими подіями пов’язана їх діяльність.
2.      Гра «Хронологічне вимірювання» (2-а група)
Учні записують дати, що зустрічаються в тексті підручника.  Визначають з якими подіями вони пов’язані?
3.      Гра Енциклопедист» (3-я група)
Учні  записують  в  зошитах  терміни  та  поняття,  що  зустрічаються в процесі вивчення нової теми, та пояснюють їх.
4.        Гра «Літопис»
         Пропонується дослідити яким чином минуле нашої держави,  що зображене у «Слові...», є актуальним для сьогодення. Відповідь аргументувати.
-         Заслухати результати роботи учнів.
VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання. Рефлексія.
Сьогодні на уроці я взнав…
Навчився…
Після цього уроку ціную…
VІІ. Домашнє завдання.

Вивч п. 12,  відп на пит. 1-5, творче № 6.     

Немає коментарів:

Дописати коментар