-
охарактеризувати
відносини між ЦР та більшовицьким урядом наприкінці 1917 — на початку 1918 рр.;
визначити передумови, зміст та наслідки ІІІ та ІV Універсалів Центральної Ради;
-
формувати ключові
предметні компетентності, продовжувати розвивати вміння працювати з джерелами
інформації, аналізувати матеріал, робити висновки, встановлювати
причинно-наслідкові зв’язки;
-
на основі розповіді
про подвиг героїв Крут виховувати в учнів почуття гордості за український народ
та національно-патріотичні почуття.
Тип уроку: урок
засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку
учні зможуть:
• визначати хронологічну послідовність подій періоду;
• показувати на карті місця основних подій;
• на основі аналізу різних джерел інформації:
а) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами
періоду;
б) описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої
населення та психологічний клімат у суспільстві;
в) складати політичні портрети видатних діячів Української революції.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів
Діалогічне
спілкування
1. Назвіть основні події початку Української революції.
2. Охарактеризуйте передумови, зміст та наслідки І й ІІ Універсалів ЦР.
3. Чим було зумовлене протистояння між ЦР і ТУ влітку 1917 р.?
4. Розкрийте зміст Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріату.
5. Подумайте і назвіть прорахунки ЦР на першому етапі Української
революції. До чого вони призвели?
6. Яких основних політичних діячів ви можете назвати?
7. Дайте характеристику діяльності більшовиків.
Гра «Історичне лото»
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У політичних конфронтаціях і суперечках між ЦР і ТУ
добігало кінця літо 1917 р. Наростання економічного розвалу держави,
загострення політичної боротьби, невдачі на фронті у поєднанні з національними
рухами на окраїнах Російської імперії вели державну владу до повного паралічу.
Наслідком такої ситуації стало наростання у суспільстві невдоволення діяльністю
ТУ.
Наприкінці серпня спробу захопити й проголосити диктатуру
зробив головнокомандувач Південно-Західного фронту генерал Корнілов. Заколот не
вдався завдяки рішучій протидії всіх організацій і партій революційної
демократії. Проте ця перемога ще більше ускладнила ситуацію і призвела до
посилення впливу більшовиків, які розпочали підготовку до захоплення влади.
-
Повідомлення теми
та мети уроку, очікуваних результатів.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
1. ІІІ Універсал ЦР
На початку осені 1917 р. у Росії суспільна криза ще
більше загострилася. Цим скористалися більшовики, які 12 жовтня утворили штаб з
підготовки збройного повстання — Військово-революційний комітет (ВРК).
У ніч з 25 на 26 жовтня майже безкровно (загинуло всього
6 осіб) було захоплено Зимовий палац — резиденцію Тимчасового уряду.
Уже вранці відкрився II
з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, де Ленін та його прихильники
проголосили перемогу соціалістичної революції та ухвалили документи, в яких
було продекларовано суть радикальних суспільних змін.
«Декрет про мир» проголошував революційний вихід Росії з
війни, висував гасло термінового укладення миру без анексій та контрибуцій,
фіксував базові принципи зовнішньої політики Радянської держави — принцип
пролетарського інтернаціоналізму і принцип мирного співіснування держав.
«Декрет про землю» констатував ліквідацію поміщицького
землеволодіння, скасування приватної і встановлення всенародної державної
власності на землю, передачу землі у розпорядження селянських організацій,
зрівняльне землекористування.
Також з’їзд обрав Всеросійський Центральний Виконавчий
Комітет Рад (ВЦВК) на чолі з Л. Камєнєвим і сформував перший радянський уряд —
Раду народних комісарів (РНК), який очолив В. Ленін, а до його складу увійшли
В. Антонов-Овсієнко, П. Дибенко, М. Криленко, А. Луначарський, В. Мілютін, О.
Риков, Й. Сталін (Джугашвілі), Л. Троцький (Бронштейн) та ін.
Події в Петрограді
вплинули на політичну ситуацію в Україні, адже після Жовтневого перевороту більшовики взяли курс на утвердженя радянської
влади по всій території колишньої Російської імперії, в тому числі і в Україні.
Але більшості в радах навіть великих українських міст більшовики не мали, тому
прийти до влади мирним шляхом їм не вдалося. Щоби захопити владу, вони 29–31 жовтня 1917 р. організували збройне
повстання в Києві. Але в цей критичний для України час Центральна Рада мала
достатньо сил, впливу та авторитету, щоб узяти під свій контроль більшу частину
України. Продовжуючи власну
державотворчу лінію, вона 7 листопада 1917 р. ухвалила ІІІ Універсал.
Робота з документом
Завдання: Визначити основні
положення ІІІ Універсалу (самостійна робота з підручником)
• Проголошення Української Народної Республіки (УНР ) у складі федеративної
Росії.
• УЦР — вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат — вищий
виконавчий органи УНР до скликання Установчих зборів України.
• Включення до УНР земель, де більшість населення складали українці:
Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина,
Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму), у майбутньому — приєднання
шляхом переговорів інших українських етнічних територій.
• Скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські,
кабінетні, церковні та інші землі нетрудових господарств. Земля — власність
трудового народу, що має перейти до нього без викупу (до Українських Установчих
зборів землею порядкуватимуть Земельні комітети, обрані народом). Уведення
8-годинного робочого дня; встановлення державного контролю над виробництвом.
• Підтримка мирних переговорів для швидкого закінчення війни.
• Скасування смертної кари; надання амністії політв’язням.
• Упорядкування судової системи
• Розширення прав органів місцевого самоврядування.
• Проголошення демократичних свобод: свободи слова, друку, віросповідань,
зібрань, союзів, страйків, недоторканності особи й помешкання та інше.
• Визнання права національних меншин на національно-територіальну
автономію.
• Визначення дня виборів та скликання Українських Установчих зборів
Після роботи з документом
обговорення.
Завдання:
1. Визначте, в чому полягало історичне значення прийняття ІІІ Універсалу.
2. Покажіть на карті територію України, яка за ІІІ Універсалом включалася
до складу УНР .
3. Поміркуйте, до яких наслідків призвело ухвалення цього документа.
2. Боротьба
більшовиків з УЦР
Зрозуміло, що керівництво більшовицької Росії було
невдоволене самостійницькою політикою УЦР та рішучою відсіччю спробам
установлення радянської влади в Україні.
Конфлікт ЦР і Раднаркому РСФРР досяг апогею. 4 грудня 1917 р. В. Леніним і Л. Троцьким
був підписаний «Маніфест до українського народу», якій містив ультимативні
вимоги до ЦР.
Робота з таблицею
Маніфест до
українського народу
|
|
Положення
Маніфесту
|
Вимоги до УЦР
|
• Визнання УНР та її тправа на самовизначення аж до відокремлення від
Росії.
• Звинувачення УЦР у проведенні «двозначної буржуазної політики»
• Невизнання УЦР повноважним представником українського народу
|
• Відмовитися від спроб дезорганізувати загальний фронт.
• Припинити роззброєння більшовицьких частин.
• Н е пропускати на Дон та Урал, де розгорнулося антибільшовицьке
повстання, військові частини
• Сприяти радянським військам у боротьбі з «контрреволюційними»
повстаннями
|
Завдання
• Поміркуйте, яку мету переслідували більшовики, публікуючи цей Маніфест.
У цей драматичний момент 4 грудня 1917 р. у Києві
розпочав роботу Всеукраїнський з’їзд рад, на якому більшовики планували
здійснити внутрішній переворот і захопити владу, але сил для цього в них
виявилося замало. Серед 2,5 тис. делегатів вони становили лише незначний
відсоток і тому не могли здобути переваги. За цих обставин закономірно, що
Всеукраїнський з’їзд рад ухвалив резолюцію про підтримку Центральної Ради та
кваліфікував ультиматум РН К як замах проти УНР . Розуміючи, що події розвиваються
не за їхнім сценарієм, більшовики залишили Всеукраїнський
з’їзд рад і перебралися до Харкова, який того часу був осередком
більшовизму в Україні.
У день закінчення з’їзду радянська Росія оголосила війну
ЦР.
Робота з хронологічною
таблицею
Війна Радянської Росії проти УНР
|
|
Дата
|
Подія
|
8 грудня
1917 р.
|
Захоплення Харкова російськими військами під
командуванням В. Антонова-Овсієнка
|
11 грудня
1917 р.
|
Початок роботи Харківського з’їзду рад, до якого прибули делегати-більшовики,
що залишили з’їзд у Києві.
Об’єднавшись із делегатами від рад Донецько- Криворізького басейну, вони
проголосили себе І Всеукраїнським з’їздом рад
|
12 грудня
1917 р.
|
Проголошення з’їздом рад у Харкові встановлення
радянської влади в Україні; створення нової радянської УНР із власним
урядом — Народним Секретаріатом, який звернувся до Раднаркому Росії з
проханням про військову допомогу. Існування двох українських держав із
власними законодавчими та виконавчими органами дестабілізували й розкололи
українське суспільство; Радянська Росія отримала привід для подальшого
захоплення українських територій
|
Грудень
1917 р. — сі-
чень 1918 р.
|
Наступ більшовиків на Україну у трьох напрямках:
1) Гомель–Чернігів–Бахмач–Київ під командуванням
Р. Берзіна;
2) Брянськ–Глухів–Конотоп–Бахмач–Київ під командуванням А. Знаменського;
3) Бєлгород–Харків–Лозова–Катеринослав–Полтава– Київ під командуванням П.
Єгорова.
Загальне керівництво всіма цими силами мав здійснювати
А. Антонов-Овсієнко.
Захопили: Катеринослав (26 грудня), Олександрівськ
(10 січня), Миколаїв (14 січня), Одесу (17 січня), Херсон
(18 січня)
|
Завдання
1. Чому війна з більшовицькою Росією виявилася неминучою?
2. Поміркуйте, чому ЦР не змогла мобілізувати український народ для відсічі
більшовицькій агресії.
3. IV Універсал Української Центральної Ради
6 січня 1918 р. з наступу на Лозову та Бахмач почався
наступ на Київ. Справжньою трагедією обернулося захоплення Полтави, де за
особистим наказом М. Муравйова було знищено близько 10 тисяч жителів. На
Південно-Східному напрямку українським військам не вдалося стримати наступ
військ Берзіна та Знаменського, і 10 січня 1918 р. вони об’єдналися під
Бахмачем.
Напередодні вирішальних боїв за Київ 9 січня 1918 р. ЦР
ухвалила свій IV Універсал, яким Українська Народна Республіка проголошувалася
цілком незалежною державою.
Робота з документом
Учні працюють з текстом IV Універсалу ЦР та визначають його основні
положення.
Основні положення
IV Універсалу
• Проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою.
• Бажання жити з усіма сусідніми державами в «згоді та приязні», без
взаємного втручання у внутрішні справи.
• Влада в УНР належить народу (до Установчих зборів її вищим органом
залишалася УЦР та уряд — Рада народних міністрів).
• Початок самостійних мирних переговорів.
• Заклик до відчайдушної боротьби з більшовиками.
• Проголошення програми соціально-економічних перетворень:
розпуск постійної армії та створення народної міліції; обрання народних рад
— органів місцевого самоврядування; підтвердження передачі землі трудовому
народу без викупу на основі скасування приватної власності на землю (ліси,
води, надра є також надбанням усього народу); переведення промисловості на
виробництво товарів народного вжитку; боротьба з безробіттям; допомога
інвалідам війни; державний контроль над банками; установлення державної монополії
на зовнішню торгівлю; підтвердження демократичних свобод, проголошених III
Універсалом
Завдання
1. Яким було ставлення до більшовиків з боку ЦР? Чи змінилося воно,
порівняно з жовтнем–листопадом 1917 р.? Чому?
2. Чому ЦР довго не наважувалася проголошувати незалежність України і
зробила це саме в даний період?
3. У чому полягало історичне значення ІV Універсалу?
4. Захоплення Києва більшовиками
Це було історичне рішення ЦР, що символізувало остаточний
розрив з імперським центром. Однак воно не врятувало УНР . Сили були надто
нерівні. Більшовицькі війська під Києвом мали 20-кратну перевагу в живій силі й
40-кратну — в озброєнні.
Спільний наступ під загальним командуванням М. Муравйова
розпочався у напрямку Ніжина. Водночас у Києві на заводі «Арсенал» розпочалось
повстання більшовиків. Воно було придушене військами ЦР, але для цього довелось
зняти війська з фронту, що відкрило дорогу більшовикам на Київ.
Обороною напрямку вздовж залізничного перегону
Бахмач–Ніжин керував полковник А. Гончаренко. У його розпорядженні були курінь
Юнацької військової школи отамана Капкана (600 бійців, 20 старшин, 18
кулеметів), «червоні» й «чорні» гайдамаки під командуванням С. Петлюри та 1-а
сотня галицьких Січових стрільців Р. Сушка — усього до 3 тисяч бійців.
Зранку 29 січня 1918 р. до станції Крути прибула наспіх
сформована сотня отамана Омельченка з 130 нашвидку навченими студентами
університету Св. Володимира та Академії Св. Кирила та Мефодія.
Повідомлення учня
«Бій під Крутами» та його обговорення за методом «Мікрофон»
• Як ви вважаєте, бій під Крутами — це героїзм чи трагедія? Свою відповідь
аргументуйте.
V. Узагальнення та систематизація знань
Обговорення питання
1. Порівняйте чотири Універсали Центральної Ради та зробіть відповідні
висновки. Який з Універсалів мав найбільше значення для процесу державотворення
в Україні?
2. Поміркуйте, чому військово-політичні події кінця 1917 — початку 1918 рр.
розвивалися не на користь Центральної Ради.
VІ. Підведення підсумків. Оцінювання. Рефлексія.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Продовжити заповнення таблиці «Події Української революції».
3. Підготувати повідомлення «П. П. Скоропадський».
Немає коментарів:
Дописати коментар