План - конспект уроку з історії України в 8 класі на тему: Молдовські походи Б.Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога

Мета: 

- охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1649–1651 рр. і дати їм історичну оцінку;        

 - розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з історичними джерелами, виділяти головне й узагальнювати, робити висновки та порівняння; 

  - виховувати зацікавленість козацьким періодом в історії України.

Тип уроку: комбінований.        

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати основні події Національно-визвольної війни у 1650–1651 рр., пояснювати їхнє значення;

• показувати на карті напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни, місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів;

• показувати на карті територію Української гетьманської держави за Зборівським, Білоцекрківським договорами, українські землі, що не ввійшли до складу Гетьманщини;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• порівнювати наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни;

• удосконалити уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з історичними джерелами, виділяти головне та другорядне, робити висновки й порівняння.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда по запитанням: Давайте здійснимо мандрівку бойовим шляхом козаків у першому етапі н-в війни (карта, де відслідковуються переміщення козаків) //// одночасно на дошці пишуться двома учнями умови Зборівського та Білоцерківських договорів.

1.     Хто очолив національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої: (Богдан Хмельницький) Знайти його портрет.

2.     Вкажіть, коли почалася національно-визвольна війна українського народу середини ХVII ст. (квітень-травень 1648 року)

3.     Вкажіть союзника Богдана Хмельницького в 1648 році. (Кримське ханство)

4.     Вирішальний бій битви на Жовтих Водах відбувся…(6 травня 1948)

5.     Хто з ким боровся у цій битві та хто переміг? (Козаки + ординці з поляками. Перемогли перші.)

6.     Корсунська битва відбулася… (16 травня 1648)

7.     Після якої битви майже всі українські землі було визволено від польського панування? (Пилявцями) 

8.   26 вересня 1648 розпочалася облога цього українського міста. (Львів)

9.   На яких умовах було укладено перемир’я в Переяславі?

10. Коли відбулася Збаражська битва.

11. Найтрагічніша битва н-в війни?

- Порівняльний аналіз договорів.

- Робота з візуальними джерелами – малюнками до битв н-в війни ( про які події йдеться, розташуйте їх в хронологічній послідовності)

- Вправа портретна галерея (які діячі представлені, складіть коротку історичну довідку про цих діячів, встановіть хронологічну послідовність їх діяльності)

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Білоцерківський договір завдав тяжкого удару по Українській державі та інтересам козацтва. В Україні розпочалися антигетьманські виступи, а також масові переселення селян і козаків на територію Російської держави.

Б. Хмельницький розумів, що виконання умов Білоцерківского договору підштовхує козацьку Україну до прірви. Гетьман почав енергійно готуватися до відновлення війни з Річчю Посполитою.

- оголошення теми та мети уроку.

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

1. Битва під Батогом 1 червня 1652р.

Робота у парах: під час перегляду відео відповісти на наступні питання, склавши ланцюжок подій.

1.Причини поновлення військових дій.

2. Кого з союзників Хмельницький обрав для нового походу проти Польщі?

3. Похід на Поділля, супровід сина до Молдови.

4. Підготовка поляків до битви?

5. Про що говоре військова тактика супротивників.

6. Становище поляків під час битви.

7. Наслідки битви.

- здійснити опитування учнів, висновки.

- робота з документом

Документ 2. М. Аркас про битву під Батогом

«Поляки кинулися тікати назад. Калиновський, бачачи, що військо зовсім не хоче слухати його, а навіть хоче самого його віддати татарам або Хмельницькому, повернув гармату на своїх і почав стріляти на тих, що тікали. Тут враз зайнялася скирти сіна, що стояли серед табору польського; переполох зробився ще більший, а тут ще з-за гори виткнулися козаки. Страшенна січ почалася. Трохи не все військо польське загинуло або потопилося в річці — кілька сотень тільки врятувалося; самого Калиновського було вбито, відтяли йому голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за Берестечко». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 69)

- Чи можна стверджувати, що перемога козацького війська під Батогом була відплатою за поразку під Берестечком? Відповідь обґрунтуйте

2. Облога Жванця.

Розв’яжемо це питання шляхом невеличкої дослідницької роботи.

Робота з документом:

Жванецька облога

Із «Літопису Самійла Величка» про облогу Жванця

 «Кроль намірився піти просто з-під Жванця на Україну, щоб добити Хмельницького й кінчити війну з козаками. Але той королівський намір несподівано довелося змінити, коли неподаль Бара начебто з’явився хан із ордами. ...Вони захопили цілу польську хоругву, що безпечно виїхала з обозу за харчами. Від цього в польськім таборі зародився несподівано жах. Поляки старанно почали під Жванцем укріплювати й докінчувати незавершені біля обозу окопи й вали. ...Король поклав стояти незрушно там-таки, під Жванцем. Так він прогайнував декілька тижнів, аж поки... у війську не почалося невдоволення, що вони голодні й холодні і даремно гинуть у полі й окопах. Король мусив годувати військо зі своєї кишені і чекав на тому місці певніших звісток про ворога. ...Поляки стали нарікати на короля увіч, що той даремно живе надією зберегтися, коли протягом минулої зими, весни, літа і в теперішню осінь... тримає військо в окопах. З таким невдоволенням багато хто з поляків... почали вперто й нишком роз’їжджатися до своїх домівок.

Тим часом, порадившись із Хмельницьким, хан поставив обов’язково піти на польське військо вальним наступом, знаючи напевне, що число їхнє значно зменшилося проти літнього числа; одні вимерли з холоду і голоду, інші повтікали з обозу, а решта так підохляли, що ледве жили й валилися од вітру. Коли поляки довідалися про це, їх пойняв великий відчай за своє життя. Вони постановили обов’язково скінчити тодішню війну, уклавши трактат».

Завдання

1. Як відбувалася Жванецька облога 1653 р.?

2. Які вона мала результати?

 - заслухати результати роботи учнів, зробити висновки.

V. Закріплення нового матеріалу.

- задайте один одному питання по темі.

VI. Підведення підсумків, рефлексія. Оцінювання.

Блискуча перемога, здобута гетьманом у битві під Батогом, засвідчила, що він урахував досвід Берестецької битви.  Завдяки Молдавським походам Хмельницький прагнув зміцнити
становище своєї держави в тогочасній Європі.
На кінець 1653 р. в Гетьманщині загострилися кризові явища,  спричинені тривалою війною. Вони ставили під сумнів можливість  подальшої успішної боротьби з Річчю Посполитою і примушували
Хмельницького шукати допомоги в турецького султана й московського царя.

VII. Домашнє завдання.

Вивч п.17, відп. на питання.

Т. Скласти таблицю „Держава Б.Хмельницького" за схемою: територія, державний устрій, адміністративно-територіальний устрій, фінансова система, міжнародні відносини, державна символіка (для обдарованих учнів).