· ознайомити
учнів з діяльністю Кирило-Мефодіївського братства, визначити його програмні
цілі, значення його діяльності, як першої політичної організації в Україні;
охарактеризувати діяльність Т.Г.Шевченка,як суспільно-політичного діяча, та
його участь у братстві;
· розвивати
уміння працювати з документами, аналізувати їх, порівнювати, давати власну
оцінку історичним фактам;
· формувати
навички пошуково-дослідницької роботи; творчий потенціал, пізнавальні,
інформаційні та життєві компетенції;
· виховувати
зацікавленість до вивчення минулого нашої країни, гордість за боротьбу
передових людей щодо української національної ідеї.
Основні поняття і терміни:
українська національна ідея, ідея відродження, братчики, федерація, Кирило-Мефодіївське
братство, політична організація, республіка.
Тип уроку: урок-засвоєння нових знань.
Форма уроку: урок-дослідження..
Обладнання: карта України ХІХст., підручник, програмні
документи, схема «Кирило-Мефодіївське братство», контурна карта «Українські
землі на початку ХІХ ст.», мультимедійна презентація, портрети братчиків.
Структура
уроку
І. Організаційна частина.
Розділити учнів на 2 групи.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Шановні діти! Перед початком
вивчення нової теми, я пропоную узагальнити знання щодо стану українських
земель у першій половині ХІХ ст.
Отже, ви поділені на 2 групи, у вас
на партах беджі з назвами держав, адміністративно-територіальних регіонів
українських земель, подій та портрети видатних українських діячів.
Ваша задача:
На
дошці прикріплені контурні карти, на які потрібно розмістити беджі, відповідно
до завдань, які ви отримаєте.
Завдання
роботи у групах:
1. Визначте кордони держав, між якими була
поділена територія українських земель.
2. На які адміністративні одиниці були
поділені українські землі, позначте їх
на карти. (Р.імп: 3 генерал-губернаторства – Київське, Малоросійське, Новоросійсько-Бесарабське;
Австр.імп. – Королівство Галичини та Лодомерії, Угорське королівство)
3. Які війни відбувалися на території
українських земель, позначте місче театру бойових дій. (Русько-турецька
1806-1812, Російсько-французська 1812, Російсько-турецька 1828-1829)
4. Які історичні особи вплинули на розвиток
української національної ідеї кінця 18-поч 19 ст. (Австр.імп. – Яків
Головацький, іван Вагілевіч, Олексій Духнович, Йосип Лозинський, Лук’ян
Кобилиця; Рос.імп. – Іван Котляревський, Пестель Павло, Сергій
Муравйов-Апостол, Устим кармелюк)
Після роботи на контурній карті здійснити перевірку
виконання завдань.
Бесіда:
А) Скажіть, які діячі вплинули на розвиток
національного руху в українських землях на поч. ХІХ ст.?
Б) До яких соціальних верств населення вони
відносилися?
Відповідь:
А) Початок ХІХ ст. характеризується піднесенням
національно-визвольного руху в обох частинах українських земель. На перший план
стає питання про розвиток української мови, утвердження української національної
свідомості, повалення самодержавства. Такі діячі як Духнович, Левицький,
Шашкевич, Вагілевіч поставили за мету впровадження української мови в освіту,
літературу, виступали за дослідження української історії. Після наполеонівських
воєн поширюються ідеї Французької революції. З’являються перші опозиційні царю
організації. До цих діячів належали Котляревський, Пестель, Муравйов-Апостол.
Всі вони вплинули на активізацію національного руху.
Б) Належали
до інтелігенції, були військовими, вченими, письменниками.
ІІІ. Мотивація
навчальної діяльності.
Демонстрація
портретів Т.Шевченка, М.Костомарова, П.Куліша, М.Гулака, В.Бєлозерського.
Запропонувати учням зробити припущення, що може об’єднувати ці історичні
постаті. В чому може полягати історична заслуга цих діячів перед своїм народом?
Вірно ви
помітили, що ці люди об’єднають свої сили навколо якоїсь справи. Давайте
припустимо, що це буде?
Дійсно, це
буде громадське об’єднання – Кирило–Мефодіївське товариство.
Епіграфом до нашого
уроку будуть слова Михайла Сергійовича Грушевського:
«Від Кирило-Мефодіївського братства веде
свою історію весь новий український
політичний рух».
IV.
Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів.
Тема нашого уроку
«Кирило – Мефодіївське товариство. Місце
Т.Шевченка в українському національному відродженні»
План уроку:
1.
Виникнення
та діяльність Кирило – Мефодіївського товариства.
2.
Місце
Т.Шевченка в українському національному русі.
Після цього уроку ви
зможете
- Показувати на карті українські землі у межах імперій; на
основі карти порівнювати
політико-адміністративний устрій українських земель у складі Російської
імперії із політико-адміністративним устроєм українських земель у складі
Габсбурзької монархії;
- визначати
та характеризувати діяльність Кирило-Мефодіївського товариства як прояву національно-визвольного
руху;
- давати
власну оцінку діяльності Т. Шевченка,
діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
- здійснювати
критичний аналіз джерел та давати власну оцінку подій в історичних документах.
V. Вивчення
нового матеріалу.
Проблемне питання:
Ми повинні це довести, чи спростувати.
Творче
завдання:
Охарактеризувати форму держави, яку пропонували кирило-мефодіївці, з точки зору
правознавця. Чи взагалі мова йде про державу?
1.
Виникнення та діяльність Кирило –
Мефодіївського товариства
Ви отримали листи з
опорним планом-конспектом, які протягом уроку повинні заповнити і здати на
перевірку, тут же будете виконувати самостійну роботу.
А зараз давайте
пригадаємо за яким алгоритмом ми вивчаємо діяльність громадських організацій.
Алгоритм
1.
Назва
2.
Рік
заснування
3.
Діячі
4.
Програма
5.
Мета
6.
Що
пропонували здійснити
7.
Діяльність
8.
Значення
Отже, працюємо у парах. Надаю вам право вибрати один з напрямків діяльності для самостійної
роботи. (учні вибирають).
Тепер послухайте свою задачу:
1.
Опрацьовуєте
відповідний матеріал підручника
2.
Складаєте
усну вичерпну відповідь
3.
У
мене на столі заготовлені приблизні тези відповідей, ви вибираєте ті, що
вважаєте вірними і закріплюєте на дошці.
4.
І
саме головне, ви можете чи спростувати, чи доповнити вибрані тези.
Отже,
починаємо працювати.
Узагальнення роботи учнів.
Перевірка творчої роботи
Ну а що ж за
державу прагнули встановити К-М і чи взагалі йдеться мова про державу нам
розповість Євген, який здійснив аналіз джерел.
Що таке федерація?
Виводимо
значення.
1. Що вас, як сучасників, вразило в
діяльності братства
2. В чому вони вбачали історичне покликання
України? (здобуття незалежності, створення держави, заклики до боротьби)
3. Скажіть,
а можна це вважати політичними мотивами? Чому? (хотіли змінити існуючий
лад, запровадити новий демократичний устрій, склали модель майбутньої держави,
закликали до національно – визвольної боротьби)
Отже,
підводячи підсумки про діяльність братства ми можемо вивести значення їх
діяльності, а саме: (перелічують)
Давайте
порівнюємо ваші припущення з оцінкою істориків.
2. Місце Т.Шевченка в українському
національному русі.
Скажіть, кого з членів товариства ви б виділили як
найбільш дієву особу?
Переходячи до вивчення наступного питання хочу вам
прочитати вислів політичного діяча Росії Василя Бєлінського
«Шевченка послали на Кавказ солдатом. Мне не
жаль его, но будь его судьёй, я сделал бы не меньше»
Чому так було сказано, ви зможете відповісти переглянувши презентацію, яку
приготували учні по випереджальному домашньому завданню.
Повернемося до вислову. Так чому так було сказано
Бєлінським?
Тому що, Шевченко через свою діяльність становив загрозу для Росії і вони
його вважали політичним злочинцем. А для України він став батьком української
національної ідеї.
VI.
Узагальнення і систематизація знань.
Отже, тема нашого уроку вичерпана.
Для
перевірки знань, які ви засвоїли протягом уроку, пропоную розв’язати кросворд.
1. Хто був засновником
Кирило-Мефодіївського товариства ?(Костомаров)
2. Де відбувалося революція,ідеї якої
вплинули на активізацію політичного життя в Україні ?(Франція)
3. Член братства,полтавський
вчитель?(Білозерський)
4. Форма державного устрою за програмою
братства?(Федерація)
5. Хто з діячів братства займався розвитком
Української культури?(Куліш)
6. Форма правління до якої прагнуло Кирило-Мефодіївське братство?(Республіка)
7. На честь якого святого було названо
товариство ?(Кирило)
8. Художник,поет,член товариства?(Шевченко)
9. Яке місто у середині 19 ст. було центром
національно-визвольного руху?(Київ)
10. Зрадник
Кирило-Мефодіївського товариства ?(Петров)
11. Де
були закладені ідеї утворення незалежної держави,утворення федерації
?(Програма)
VII.
Рефлексія.
Повернемося до очікуваних результатів.
Чому ж ми навчилися протягом уроку?
VIII.
Підсумок уроку. Оцінювання.
Підводячи підсумок уроку, повернемося до вирішення
проблемного питання
Проблемне питання
Чи дійсно Кирило – Мефодіївське товариство це та
організація, від якої пішов новий політичний рух на українських землях?
Заслухати міркування учнів.
ІХ.
Домашнє завдання
Немає коментарів:
Дописати коментар